Рыжик_УникумуS, 34 - 29 января 2008 23:44

Я в це досі не можу повірити.Здається,що це якесь непорозуміння просто.Не уявляю собі життя без нього.Не уявляю собі життя в сумі та переповнене болем та невиказаними словами.Як ж жити далі?Видивлятись його у натовпі,ходити туди,де він буває,шукати його по місту,щоб зафіксувати в пам'яті силует,обривок картинки?Я ж не виживу,зірвусь,знайду через знайомих його номер чи припхаюсь до нього в училище і у всьому признаюсь....Яка ж я хвора на голову...

• 
• 
•