кулимьотМАКСИМ_эсквайр, 51 - 25 июля 2009 23:43

[B]дія друга[/B]

величезна, але брудна і неохайна землянка, штаб-квартира повстанців. по центру сцени стоїть величезний дерев'яний стіл, на ньому розкидано у первозданному хаосі порожні і повни пляшки. в голові стола сидять люк скайвоков (маладий хлопчина в червоній рубашці з вишитими на ній жовтими нитками п'ятиконєчними зірками, серпами і молотками), ребе йода (тримаючи в руках товстенного фоліанту з надписом "тора" на обложці) і лея - секс-бомба з випираючими з ліфону буферами, розкішними сідницями й довгими ногами й волоссям. вона розфарбована під жінку-вамп. по сцені слоняються кілька постанців, жидаїв, два пацаватих робота та інші хвантастичні предмети антуражу.

лея (мацаючи руками калєнку скайвокова): люк, любий, досить маятися хуйнею типу планів повстання, терористичних акцій, проектами самогоноваріння і прочого гівна, пішли краще їбатися!

люк (червоніючи): а я всі свої гандони гонзалєсу з чуваком в карти проїбав, зато дивись що виграв (дістає з-під столу трьохлітровий жбан самогону).

лея (мацаючи руками ногу люка все вище і вище): ну, любий, не кажи дурниць, а то я піду в ліжко хотя би з шановним ребе.

йода: ві шо, маладиє люді, мєнє шо, нєчево делать, кгомє как на стагості лєт тгіпак поймать? iщітє сєбе дгугого дугака!

люк (червоніючи все більше): ну, почекай хвилин двадцять, я презіки у когось стрельну. йода, дай гандона, не жлобісь, а?

йода: i шо мєнє за ето будєт? у тєбя ж ніхуя кгоме тваєй губашечкі нєту! так нє пайдьот, гой неумний!

лея (мацаючи руками люка вже за геніталії): ну, чего, тєбє шо, одной-другой-десятой палочки шкода?

люк (становлячись таким же червоним, як і його рубашка): ну... я.. ну.. ето.. ну.. в общем.. а-а-а-а-а, о-о-о!

лея (розчаровано): фу, блядь, мудак, знов обкінчався.. (витирає руки об рубаху люка, й дуже гарно вихляючи попкой невдоволено та неудовлєтворьонно уходить зі сцени).

йода (злорадно): ну, шо, молодой чєловєк, далєко вам до настоящего жидая, мало того, шо "тору" нє чітаєтє, мацу нє єдітє, так ві єщо і от обгезанія отказалісь..

люк нервово дістає з-за пазухи обрізок більярдного кия, пофарбованого червоною, сильно фосфорецирующею краскою і їм йоду по мармизі пиздить, після чого відразу ж заспокоюється.

йода (мацаючи синця під оком): маладой чєловєк, нічєму ві не учітєсь, я ж вам говогил, шо надо біть нє по ліцу, а по яйцам, оно так і больнєє, і слєдов не остайотся, єто говогіл вєлікій мо..

хто це сказав, остнєтся тайной, бо люк, виправляючи допущену хвилину тому помилку встає й кирзовим сапогом пиздить йоду в прамєжность с такой силой, що він вилітає з-за столу і врізається галавой в брєвєнчатую стіну, після чого лежить і не ворушиться майже до кінця дії. присутні жидаї трохи невдоволені таким відношенням до свого духовного лідера.

люк (красіво поігруючи в руках сяючим обрізком кия): ну, що,, жидайчики, хто наступний?

бурлєніє в присутніх народних масах відразу ж припиняється.

люк (дедалі більше барзєючи): а хто з вас прафсаюзного взноса на користь галадающих і мучених похміллям камсамольців крижополя не здавав? а хто з вас вигадав пакупати через гонсалєса нам, бідним партизанам, самого хуйового пєрдяйловського самогону? а хто з вас вдвічі урізав бюджета на статтеві витрати повстанців, тепер їм треба аж п'ять днів чекати можливості обслуговуватись в барделі "принцеса лєя", а?

жидай з самими довгими пейсами: i що ві імєєтє пготів? ві должни сказать "спасібо", шо мі хоть шото вам дєлаєм, а єслі єто не нгавітся, я как головний бухгалтєр татуінського двіженія освобождєнія..

такої неповаги до вищестоячих органів скайвоков витерпіти не міг.

люк скайвоков (пиздячи жидая-бухгалтера свїм кийком по калєнной чашечці): а хто ще ні в хуй не ставить радянську владу? (таких на жаль для вже розійшовшоогося люка не знайшлося.). добре.. тоді здайте всі ваші гандони мені для потреб партії, і пазавіть сюди цю шльондру лєю, а то я замість неї вас виєбу!

жидаї виворачивають кишені, здають скайвокову всю гуму і миттєво зникають зі сцени. неподалік чути наближаючися кроки.

люк (рахуючи гандони): лєя, заходь, я тебе ледь-ледь дочекався.

але замість леї в землянку ввалюються сильно п'яні гонсалєс з чуваком.

гонсалєс: о, люк, давай знов в дурня зіграємо (дістає з-за пазухи пачку карт формату А4 з зображеними на них оголеними жіночими тілами).

люк (накриваючи гандони руками): нє, тільки не це!

гонсалєс: ну, добре, я тоді буду ставити казьонку. чувак, діставай!

чувак дістає з-за спини авоську з півлітровими пляхами. по розміру вона нагадує мішок діда мороза.

люк (істікаючи слиною): казьонка.. імперська.. сдавай!

на протязі п'ятнадцяти хвилин люк і гонсалєс грають в карти, вішаючи один одному пагони і пиздячи по лобі дзвінкими лузганами. пляшки поступово з авоськи перемiшаються під табуретку люка, а гандони зі столу один за одним плигаюдть до кишені гонсалєса. коли гра скінчилась, картьожники повністю обмінялися своїм багатством.

входить лєя...

• 
• 
•